пика

Іноді й у метушливій і дурнуватій мордокнижні бувають чудеса. Ділюся.

Колись в кінці 90-х, коли надворі тріщав лютий мороз, він стояв при вході на канал СТБ із пляшкою чогось міцного і кожному вхожому наливав для сугрєву. Просто так. Із людинолюбства. А якось був відрізав своє буйне волосся. Під нуль. Не тому, що подався в крішнаїти. Просто його татко-художник випадково розлив йому на голову банку чи то з фрбою, чи то з лаком. А зараз ось -ОТАКЕ.

Знайомтеся: Тарас Ганжа :) УРА!

Taras Ganzha

Чудовий вечір 31 січня 2012 я навряд чи колись забуду.

Сидю собі спокійно в мережі, говорю телефоном. Ця розмова не дає мені часу розпізнати характер дуже незвичних звуків, що доносяться з-за вікна. Аж раптом скло цього вікна розбивається, і я бачу у вікні ногу. А живу я не дуже високо - на 3 поверсі, но всьо-такі... Кидаю телефон, вириваю із м"ясом совєтські віконні отеті защолки, зриваю москітн...у сітку, хапаю ногу. І тут же розумію, що за одну ногу я людину втримати не зможу, і якщо додати до цього неслабу ауру міцного алкоголю, яка супроводжує ногу, я досить реально бачу, як людина вислизає з моїх рук і летить головою вниз.

Але врятувало її те, що іншою ногою вона застрягла у скобі на водосточній трубі, і, власне, висіла на ній у шпагаті.

Хвилин десь за 20-25 протиборства і вмовлянь дівчини, яка лика не в"яже, мені вдалося втягти іі голову в хату, на підвіконня, але це супроводжувалось неслабою ізмєною, шо у вирішальний момент в мене може не стати сил...

До того ж думка, що мені так, можливо, доведеться простояти всю ніч, мене не надто тішила... я другою рукою таки взяв телефон і зміг набрати 911. Розмова із операторкую цілком могла би тривати всю ніч, якби я в один момент коротко і ясно не висловився на її адресу. До честі МНСників, вони були тут вже за 10 хв, проблема була в одному - відкрити двері я їм не можу...)) Піднявся хлоп драбиною, вивільнив ногу, спитав мене: "готовий" - ну я тіпа "да", "давай", я смикнув, ми повалилися на підлогу моєї кімнати.

Лікарі змогли знайти у неї синець на коліні, і сказали, шо мнє нада випіть. Її чоловік приніс мені подарунковий Арарат, він її був запер у хаті, бо вона була пяна. А вона пішла до нього по трубі...

До поширення. (це в мене вперше, здається)

Поширюйте, дражайші. Це не прохання. Це - наказ. Бо буде навіть не галицька дупа. І не наша рідна наддніпрянська срака. Буде - жопа. Або й гірше. Як там у них на зоні це зветься?
;)
Andrij Bondar
Друзі, люди доброї волі, добродії, пані та панове, товариші та товаришки, врешті-решт! Я досі не просив. Тепер попрошу. Українська філія міжнародного ПЕН-клубу написала лист у підтримку Юрія Винничука. Нижче - його українська й англійська версії. Тому прохання: допоможіть поширити його якомога рясніше. Дякую заздал...егідь! Ukrainian PEN-Center STATEMENT on the political persecution of the Ukrainian writer, Yuri Vynnychuk On January 23, 2012 two policemen approached writer Yuri Vynnychuk at his home in the West Ukrainian city of Lviv and demanded from him a written explanation of a poem he read a few months ago in Kyiv at the “A Night of Erotic Poetry” festival. The policemen said they were authorized to do so by the prosecutor general after he had received a complaint from the Communist MP, Leonid Hrach, who unabashedly qualified Vynnychuk’s poem as “pornography” and a “call for the violent overthrow of Ukraine’s government.” The writer rejected these accusations as absurd and stated that the interference in literary matters of politicians, prosecutors and other officials was illegal and anti-constitutional. The Ukrainian PEN-Center supports Yuri Vynnychuk’s position on the illegal and illegitimate actions of Ukraine’s government officials and draws the attention of Ukrainian society and the international community to the gradual reestablishment of political censorship in Ukraine and the growing pressure of the police, prosecutors, and security service on writers, journalists, scholars, and civic activists. Within the past two years, under the presidency of Viktor Yanukovych, these repressive tendencies have become both sinister and systemic. The Ukrainian PEN-Center calls on the Ukrainian national authorities to stop political persecution in the country and abstain from infringing on freedom of speech and interfering in literary and artistic activity. We call on Ukrainian writers and artists as well as on our international colleagues to join our protest. On behalf of the Ukrainian PEN-Center Andrei Kurkov and Mykola Riabchuk, vice presidents January 25, 2012 Український центр Міжнародного ПЕН-клубу ЗАЯВА з приводу політичних переслідувань письменника Юрія Винничука За повідомленням засобів масової інформації, 23 січня цього року до львівського письменника Юрія Винничука додому прийшли міліціонери і зажадали письмових пояснень з приводу його вірша, прочитаного кілька місяців тому в Києві на фестивалі «Ніч еротичної поезії». Підставою до таких дій, за словами міліціонерів, стала скарга депутата Верховної Ради від Комуністичної партії України Леоніда Грача до прокуратури, – про те, що згаданий вірш є начебто порнографічним твором, а також містить у собі заклики до насильницького повалення наявної влади. Письменник відкидає ці звинувачення як цілковито безглузді і вважає втручання політиків, прокурорів і держчиновників із так званої «Національної комісії захисту суспільної моралі» в суто літературні справи абсолютно протизаконним. Український ПЕН-центр поділяє позицію письменника щодо протиправних дій державних органів і звертає увагу української та міжнародної громадськості на небезпечну тенденцію відновлення політичної цензури в Україні та дедалі численніші приклади тиску з боку міліції, прокуратури та служби безпеки на письменників, журналістів, науковців і громадських активістів. В останні два роки, за президентства Віктора Януковича, ця тенденція, на жаль, набула системного характеру. Український ПЕН-центр закликає органи влади припинити політичні переслідування в Україні, обмеження свободи слова та втручання в літературно-мистецьку діяльність. Закликаємо українських письменників і митців, а також закордонних колеґ приєднатися до нашого протесту. віце-президенти Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу Андрій Курков, Микола Рябчук 25 січня 2012 р.
пук-к

(no subject)

Ви мене проклянетЕ, затюкаєте і захаркАєте. Принаймні більшість із вас. БО: знаєте, ЩО я оце читаю? Я читаю Віктора Єрофєєва в перекладі Василя Шкляра. "Енциклопедія російської душі".  І (знаєте?!) я кайфую. Сорі за черепахівство. Бо це 2010 рік, мля... Запізнілий оргазм, так би мовити.

І... хай ідуть усі нах... виблядки нечулі і (навіть епітета підібрати важко) еееммм... тимчасово-мультиперевтілювальні. От. Тримаймося.
;)
пук-к

Правильний дядько

 
Иван Охлобыстин
"Почему люди считают, что имеют право разрушить чужие жизни? Уходя, обижая, не звоня, бросая на ветер слова... Вы что, Боги, чтоб решать кому мучиться, а кому жить счастливо? Если уж сказал «Люблю», то будь добр любить до последнего вздоха. Если сказал «Обещаю», то разбейся в лепёшку, но сдержи обещание. Если произнёс «Не отпущу», то сделай всё, чтоб остаться. В противном случае, какой смысл жить, если каждое ваше слово равноценно нулю и не имеет значения?"
пук-к

З НОВЕСЕНЬКИМ ВАС, ДОРОГЕЗНІ!

Я, канєшно, вчора вирубалася. І, канєшно, Мишко дещо відгріб замість мене ( бо відгрібати - мій привілей). Але вирубалася я - на фільмі Кустуриці. І сьогодні планую вирубатися на іншому його фільмі. А за цей Новий Рік (абсолютно галіме і попсове свято - аж таке галіме, що мені стало соромно, що я якимсь боком дотична до творення типу культурного простору, йдеться, зокрема, про "святковий" етер "плюсів") за ЦЕЙ Новий Рій я однак дякую Бозі. Дуже-предуже.
пика

(no subject)

Знацця так, дражайші. Уляшина сістер написала, що в них у Каліфорнії - нємисліма істерія. Всі готуються до кінця світу (ну отого-о, який майя напророкували). Весь інтелектуально-прохвєсорський контінгєнт штату хлеще разні-всякі вєщєства для розшірєнія свідомості і запасається зерном злакових культур і разними-всякими сімєнами. Бо вони вважають, що це буде не зовсім кінець світу, а просто накриються тазіком усі цивілізаційні прєлєззті і тре буде рятуватися винятково рільництвом. Отаке от.


великодній кіт

(no subject)

Ой... І вітаю дуже-дуже всіх Андріїв із Андрійовичами й Андріївнами з іменинами. "Чи бачите ці гори? На цих горах засяє ласка Божа і буде великий город, і Бог збудує багато церков".
Дорогий Андрію Первозванний, будь ласка, посприяй, щоб Бозя збудував якнайбільше наших церков, українських.
Дякую :)
пук-к

(no subject)

Сьогодні під ранок, практично вже доредагувавши фільмєц, вилила на клаву півчашки калинового морсу. Ноут, ясна річ, вирубився і врубатися знову принципово не бажав. "Усьо прапала", - подумала я і, без надії сподіваючись, направила на мертву клаву обігрівач у режимі вентилятора. Потім захряцнула кришку й завалилася дрихнути (а шо дєлать?). Прокинувшись, почала малодушно просити Миколайка врубати м...ені ноут, бо робити фільм спочатку на Мишковому чи Яськовому компі - мрачна перспектива. Надто, що ось-ось його запис, Леська на мене Маруську підкинула і кріль уже лежить розморожений, чекаючи свого зоряного часу. Коротче канючила я в Миколайка, канючила, і що ви думаєте? ЄЄЄС!!! І чому мене, таку найгівнистішу гівнючку Миколай любить? :) Коротше, стукайтеся і вам відчинять.